Інформація для авторів

«Слово і Час» висвітлює питання історії, теорії й сучасної практики літературного руху, загальнокультурного життя. Виходячи із принципів об’єктивності та плюралізму, редакція не вважає за обов’язкове поділяти всі погляди й положення авторів, завдяки чому зберігає і природний ґрунт для конструктивної полеміки.

Редакція не приймає опубліковані в інших виданнях матеріали та застерігає щодо передруку статей, уміщених у «СіЧі». «Слово і Час» залишає за собою право відбору та редагування надісланих матеріалів. Неодмінними вимогами до матеріалів, що подаються на розгляд редколегії, є достеменність наведених фактів, покликань на всі використані джерела, точність у цитуванні.

Статті та інші матеріали редакція приймає українською мовою. Обсяг – до 1 аркуша (40 000 знаків з урахуванням межислівних пропусків, анотацій і списку літератури). Покликання на джерела подавати не в підсторінкових виносках, а в списку літератури, складеному за абеткою: прізвище й ініціали автора – курсивом (без дублювання після скісної риски); місто – без скорочень («Київ», а не «К.»). У літературі обов’язково вказувати видавництво, рік видання, загальну кількість сторінок у книжці; для багатотомних видань – кількість томів; для статей – початкову та кінцеву сторінки в джерелі. Видання, надруковані латиницею, розміщувати після публікацій кирилицею (теж за алфавітом). Покликання брати в прямі квадратні дужки, зазначаючи порядковий номер джерела і через кому (без скорочення «с.») – сторінку(и) [1, 789; 3, 8–10]. Згадуючи в статті кілька томів одного зібрання творів/праць, номер цитованого тому можна подавати в покликанні після номера джерела [3, т. VII, 8–10]; у такому разі багатотомник включати до списку літератури однією позицією, зазначаючи рік публікації першого й останнього тому. У цитатах пропуски позначати крапками в ламаних (кутових) дужках <…>, ремарки автора статті брати у квадратні дужки, ініціали виділяти курсивом [курсив мій. – Л. М.]. Слід розрізняти дефіс «-», який не відділяється пропусками, і тире (Карпенко-Карий – письменник); між номерами сторінок у покликаннях і в списку літератури ставити тире без пропусків (с. 12–20), між цифрами на позначення років і століть – тире із пропусками (1800 – 1821 рр., ХІХ – ХХ ст.). Скорочення (т. д., ХХ ст., 1991 р., м. Київ, 280 с., С. 8–14), ініціали при прізвищах (Т. Г. Шевченко), назви одиниць при цифрах набирати через нерозривний пропуск (одночасне натискання клавіш Ctrl+Shift+Space/Пропуск). Після списку літератури курсивом указати дату надсилання статті до редакції та місто роботи/проживання автора.

Примітки до тексту статті подавати в пронумерованих підсторінкових виносках.

Статті надсилати на електронну пошту slovoichas@ukr.net як текстовий файл без переносів у словах та інтервалів між абзацами (редактор Microsoft Word, назва – прізвище та ініціал, розширення doc; напр., Мірошниченко_Л.doc). Шрифт Times New Roman, 14 кегль; міжрядковий інтервал 1,5; абзацний відступ 1,5 см (не використовувати замість нього табуляцію або пропуски). Поля: верхнє, нижнє – 2 см, ліве – 2,5 см, праве – 2 см. Нумерація сторінок обов’язкова. Лист повинен містити прізвище, ім’я, по батькові автора (повністю), місце роботи, контактний телефон, e-mail.

До статті додати анотацію із ключовими словами, ім’я та прізвище автора, заголовок українською й англійською мовами, шифр УДК. Обсяг англійської анотації – 1800 знаків із пропусками (ураховуючи й ключові слова; переклад англійською мовою повинен бути якомога достовірнішим [не машинним]), української – 600-800 знаків. Розширену англомовну анотацію обов’язково продублювати українською (в окремому файлі). Транслітерований список літератури в References. Матеріали, у яких не дотримано цих вимог та норм чинного правопису, редакція повертає на доопрацювання.

 Послідовність елементів у наукових статтях

для рубрик «Питання теоретичні», «Порівняльне літературознавство»,

«Logos», «Текстологія і джерелознавство», «Питання шевченкознавства», «Собор муз», «Ad fontes!», «ХХ століття», «Час теперішній» та ін.

  1. Ім’я та прізвище автора (повністю) – у лівому верхньому кутку (прямим напівжирним шрифтом, без абзацного відступу).
  2. Другий рядок – шифр УДК (праворуч, прямим світлим курсивом).
  3. Наступний рядок – заголовок статті (зліва, прямим напівжирним шрифтом, великими літерами, без абзацного відступу).
  4. Через рядок – анотація і ключові слова українською мовою (абзацний відступ – 1,5 см).
  5. Через рядок – ім’я та прізвище автора, назва статті російською мовою (світлим курсивом, малими літерами, з абзацного відступу). Наприкінці заголовка крапки не ставити.
  6. Наступний рядок – анотація і ключові слова російською мовою.
  7. Через рядок – ім’я та прізвище автора, назва статті, анотація англійською мовою (за таким же зразком).
  8. Через рядок – текст статті (міжрядковий інтервал – 1,5, вирівнювання по ширині сторінки, абзацний відступ – 1,5 см, без інтервалів між абзацами).
  9. Через рядок – ЛІТЕРАТУРА.
  10. Транслітерований список літератури в References.
  11. Через рядок – дата надсилання статті до редакції, місто роботи/проживання автора (світлим курсивом).

ЗРАЗОК

 Лариса Мірошниченко

УДК 821.161.2 Українка.030=161.1

ПЕРЕКЛАД ЛЕСІ УКРАЇНКИ: НЕПЕРЕБОРНІ ПІДОЗРИ ТЕКСТОЛОГА

 Анотація українською мовою… (600–800 знаків)

Ключові слова: переклад, фабула, рукопис, зміст, примітка.

 Larysa Miroshnychenko. Lesya Ukrayinkas Translation: Textologists Insurmountable Suspicions

Annotation… (1800 знаків)

Keywords: translation, plot, handwriting, content, remark.

 Текст статті…

 ЛІТЕРАТУРА

  1. Демин А. Рассказ «Ух! волки!» из архива Леси Украинки: Оригинал и его автор // Все страхи мира: Horror в литературе и искусстве: Сборник статей. – Санкт-Петербург–Тверь: Изд-во Марины Батасовой, 2015. – С. 162–168.
  2. Косач-Кривинюк О. Леся Українка. Хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк, 1970. – 927 с.
  3. Українка Леся. Зібр. творів: У 12 т. – Київ, 1975–1979.

 Інші матеріали

Для матеріалів до рубрик «Рецензії», «Літературна критика», «Літопис подій» анотації та шифр УДК не потрібні. Дату надсилання до редакції та місто роботи/проживания автора зазначати необхідно.

Рецензії та літературно-критичні статті обов’язково повинні мати заголовок (напівжирним шрифтом, великими літерами, у лівому верхньому кутку, без абзацного відступу), під ним через рядок напівжирним шрифтом слід подати повний бібліографічний опис рецензованого видання,  при цитуванні якого номер сторінки зазначати в круглих дужках (с. 23). Бажано окремим файлом (у форматі jpg, jpeg, jpe) додати відскановану обкладинку книжки.

У дописах для рубрики «Літопис подій» імена доповідачів на конференціях та інших заходах подавати світлим курсивом. Матеріал повинен мати заголовок.

У «Рецензіях» і «Літописі подій» ім’я та прізвище автора зазначати курсивом через один рядок після тексту статті (у правому кутку). Іще через рядок – дата надсилання та місто роботи/проживання.

До розгорнутої анотації видання («Наші презентації») необхідно додати окремим файлом відскановану обкладинку у форматі jpg, jpeg, jpe, а також повний бібліографічний опис книжки.

 Рецензування

Рецензування – це тристоронній процес (Автор – Редакція – Рецензент), спрямований на покращення якості авторського рукопису.

Авторський рукопис проходить кілька етапів:

  1. Науковий редактор відділу докладно ознайомлюється із рукописом на відповідність вказаній автором рубриці та вимогам журналу, серед яких найважливіші – оригінальність, наукова новизна і значущість. Якщо його висновок позитивний, тобто рукопис схвалений до друку без жодних змін (окрім літредакторських), відповідальний секретар надсилає рукопис двом незалежним рецензентам; якщо ж частково позитивний - автору пропонується кілька варіантів: усунення зауважень, внесення певних змін чи уточнень, належне дооформлення відповідно до вимог для подальшого розгляду редактором; якщо ж негативний - відхилення публікації, а також, якщо були виявлені ознаки плагіату чи іншої академічної недоброчесності.
  2. Рецензування здійснюється на засадах анонімності двома незалежними рецензентами. Тривалість рецензування – 10-12 днів.

Редакція у жодному випадку не розголошує авторам чи третім особам інформацію про рецензентів!!!

Рецензенти зобов’язані дотримуватися етики рецензента. Рукопис оцінюється за такими критеріями: відповідність змісту назві статті; чіткість формулювання мети й завдань; реалізація зазначеної мети; наукова цінність; метод дослідження тощо. З урахуванням висновків наукового редактора відділу та рецензентів редколегія приймає рішення про подальшу долю рукопису. Висновок рецензента хоч і є важливим при прийнятті рішення щодо публікації, однак остаточне рішення за головним редактором журналу. 

  1. Видавничо-поліграфічна робота.
  2. Відкликання. Якщо на вже опубліковану публікацію надійшли скарги про виявлені ознаки плагіату чи іншої академічної недоброчесності, редакція зобов’язується відкликати її і повідомити про це в найближчому номері.



Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України